2-а хронiкиРозділ 28 |
|
1 |
|
2 І ходив він доро́гами Ізра́їлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів. |
|
3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидо́тами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами. |
|
4 І він прино́сив же́ртви та кадив на па́гірках і на висо́тах, та під кожним зеленим деревом. |
|
5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли́ до неволі від нього багатьох полоне́них, і спровадили до Дама́ску. Крім то́го, він був ви́даний і в руку Ізраїлевого царя, і той ура́зив його великою пора́зою. |
|
6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоро́брих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків. |
|
7 А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царсько́го сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі. |
|
8 І Ізраїлеві сини взяли́ до неволі зо своїх братів двісті тисяч жіно́к, синів та дочо́к, а також пограбува́ли від них велику здо́бич, і спрова́дили ту здобич до Самарії. |
|
9 А там був Господній пророк, Одед ім'я́ йому. І він вийшов перед ві́йсько, що вхо́дило до Самарії, та й сказав їм: „Ось Господь, Бог ваших батькі́в, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибива́ли між ними з лютістю, яка досягла́ аж до небе́с. |
|
10 А тепер ви заду́муєте здобути собі за рабів та за неві́льниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого? |
|
11 Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полоне́них, яких взяли́ ви до неволі з ваших братів, бо на вас ре́вність Господнього гніву!“ |
|
12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що прихо́дили з ві́йська, |
|
13 та й сказали до них: „Не приво́дьте цих полоне́них сюди, бо на провину нам проти Господа ви заду́муєте додати це до наших гріхів та до нашої прови́ни. Бо велика наша прови́на та жар гніву Господнього на Ізраїля!“ |
|
14 І озбро́єні покинули тих полоне́них та ту здо́бич перед зверхниками та всім збором. |
|
15 І встали ті мужі, що були́ озна́чені імена́ми, і взяли́ полоне́них, і всіх їхніх наги́х позодяга́ли зо здо́бичі, і зодягну́ли їх, і обу́ли їх, і нагодува́ли їх, і напоїли їх, і намасти́ли їх, і кожного слабо́го з них пове́зли на ослах. І припрова́дили їх до Єрихо́ну, мі́ста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії. |
|
16 Того ча́су послав цар Аха́з до асирійських царів, щоб допомогли́ йому. |
|
17 Прийшли ще й едо́мляни, і побили багатьо́х між Юдою, і взяли до неволі полоне́них. |
|
18 А филисти́мляни розси́палися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули́ Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та зале́жні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осі́лися там. |
|
19 Бо Господь прини́зив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневі́рився великим гріхом проти Господа. |
|
20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому. |
|
21 Бо Аха́з пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському царе́ві, та не було це на по́міч йому. |
|
22 А в ча́сі утиску його́, то продовжував спроневі́рюватися Господе́ві він, той цар Аха́з. |
|
23 І прино́сив він жертви дама́ським бога́м, що його поби́ли, і говорив: „Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то бу́ду прино́сити їм жертви, і вони будуть допомагати мені!“ А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль! |
|
24 І Ахаз зібрав по́суд Божого дому, і порубав по́суд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі же́ртівники в кожному куті́ в Єрусалимі... |
|
25 І в кожному місті Юдиному пороби́в він па́гірки, щоб кадити іншим богам, — і розгні́вав Господа, Бога батьків своїх. |
|
26 А решта його діл та всі доро́ги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих. |
|
27 І спочив Аха́з зо своїми батька́ми, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не вне́сли його до гробі́в Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекі́я. |
2-я ЛетописьГлава 28 |
|
1 |
|
2 Ахаз творил зло, подобно другим израильским царям. Он сделал литых идолов, чтобы поклоняться Ваалу. |
|
3 Он сжигал благовонное курение в долине Бен-Енном. Он даже своих сыновей принёс в жертву на огне, следуя страшным грехам народов, которых Господь прогнал из страны, когда пришли израильтяне. |
|
4 Он совершал жертвоприношения и сжигал благовонное курение на высотах, холмах и под каждым зелёным деревом. |
|
5 |
|
6 |
|
7 Зихрий был храбрым воином из Ефрема, который убил Маасею, сына царя Ахаза, Азрикама, начальника над царскими палатами, и Елкану, который был вторым лицом после царя. |
|
8 Израильское войско взяло в плен двести тысяч своих же родственников, живших в Иудее. Они захватили в Иудее женщин, детей и много ценных вещей и привезли пленных и добычу в Самарию. |
|
9 |
|
10 Вы задумали держать народ Иудеи и Иерусалима в рабстве. Вы также согрешили против Господа, Бога вашего. |
|
11 А теперь послушайте меня. Отпустите своих братьев и сестёр, которых вы взяли в плен, потому что страшный гнев Господа направлен против вас». |
|
12 Когда некоторые вожди народа Ефрема увидели израильских воинов, возвращающихся с войны, они встретили их и предостерегли. Эти вожди были: Азария, сын Иоханана, Берехия, сын Мешиллемофа, Иехизкия, сын Селлума, и Амессай, сын Хадлая. |
|
13 Они сказали израильским воинам: |
|
14 Тогда воины передали пленных и ценные вещи этим вождям и народу Израиля. |
|
15 Вожди же, упомянутые раньше, встали и помогли пленным. Эти четверо мужчин взяли одежду, которую захватили израильские воины, и отдали её нагим пленным. Вожди также обули их, дали пленным иудеям есть и пить и растёрли их маслом. Затем вожди из народа Ефрема посадили всех ослабевших пленных на ослов и отправили их обратно к их семьям в город Иерихон, который назывался городом Пальм. После этого четверо вождей вернулись домой в Самарию. |
|
16 |
|
17 |
|
18 Филистимляне тоже напали на города, находившиеся на холмах и на юге Иудеи. Они захватили города Вефсамис, Аиалон, Гедероф, Сохо, Фимнаф, Гимзо и все маленькие города вокруг них и поселились там. |
|
19 Господь принёс беды Иудее, потому что Ахаз, иудейский царь, вводил народ Иудеи в грех и не был верен Господу. |
|
20 Феглафелласар, ассирийский царь, пришёл к Ахазу, но вместо того, чтобы помочь ему, принёс Ахазу только беды. |
|
21 Ахаз взял некоторые сокровища из храма Господа, из царского дворца и из дома князей и отдал их ассирийскому царю, но и это ему не помогло. |
|
22 |
|
23 Он приносил жертвы богам, которым поклонялся народ Дамаска. Народ Дамаска разбил Ахаза, и поэтому он подумал: |
|
24 Ахаз собрал священные предметы из храма Божьего и разбил их на куски, а затем закрыл двери храма Господа. Он сделал алтари и поставил их на каждом углу в Иерусалиме. |
|
25 В каждом городе Иудеи Ахаз сделал высоты для сжигания благовонного курения, чтобы поклоняться другим богам. Ахаз очень прогневил Господа Бога, Которому повиновались его предки. |
|
26 |
|
27 Ахаз умер и был похоронен со своими предками в Иерусалиме, но не в той гробнице, где хоронили израильских царей, а после него новым царём стал его сын Езекия. |
2-а хронiкиРозділ 28 |
2-я ЛетописьГлава 28 |
|
1 |
1 |
|
2 І ходив він доро́гами Ізра́їлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів. |
2 Ахаз творил зло, подобно другим израильским царям. Он сделал литых идолов, чтобы поклоняться Ваалу. |
|
3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидо́тами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами. |
3 Он сжигал благовонное курение в долине Бен-Енном. Он даже своих сыновей принёс в жертву на огне, следуя страшным грехам народов, которых Господь прогнал из страны, когда пришли израильтяне. |
|
4 І він прино́сив же́ртви та кадив на па́гірках і на висо́тах, та під кожним зеленим деревом. |
4 Он совершал жертвоприношения и сжигал благовонное курение на высотах, холмах и под каждым зелёным деревом. |
|
5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли́ до неволі від нього багатьох полоне́них, і спровадили до Дама́ску. Крім то́го, він був ви́даний і в руку Ізраїлевого царя, і той ура́зив його великою пора́зою. |
5 |
|
6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоро́брих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків. |
6 |
|
7 А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царсько́го сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі. |
7 Зихрий был храбрым воином из Ефрема, который убил Маасею, сына царя Ахаза, Азрикама, начальника над царскими палатами, и Елкану, который был вторым лицом после царя. |
|
8 І Ізраїлеві сини взяли́ до неволі зо своїх братів двісті тисяч жіно́к, синів та дочо́к, а також пограбува́ли від них велику здо́бич, і спрова́дили ту здобич до Самарії. |
8 Израильское войско взяло в плен двести тысяч своих же родственников, живших в Иудее. Они захватили в Иудее женщин, детей и много ценных вещей и привезли пленных и добычу в Самарию. |
|
9 А там був Господній пророк, Одед ім'я́ йому. І він вийшов перед ві́йсько, що вхо́дило до Самарії, та й сказав їм: „Ось Господь, Бог ваших батькі́в, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибива́ли між ними з лютістю, яка досягла́ аж до небе́с. |
9 |
|
10 А тепер ви заду́муєте здобути собі за рабів та за неві́льниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого? |
10 Вы задумали держать народ Иудеи и Иерусалима в рабстве. Вы также согрешили против Господа, Бога вашего. |
|
11 Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полоне́них, яких взяли́ ви до неволі з ваших братів, бо на вас ре́вність Господнього гніву!“ |
11 А теперь послушайте меня. Отпустите своих братьев и сестёр, которых вы взяли в плен, потому что страшный гнев Господа направлен против вас». |
|
12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що прихо́дили з ві́йська, |
12 Когда некоторые вожди народа Ефрема увидели израильских воинов, возвращающихся с войны, они встретили их и предостерегли. Эти вожди были: Азария, сын Иоханана, Берехия, сын Мешиллемофа, Иехизкия, сын Селлума, и Амессай, сын Хадлая. |
|
13 та й сказали до них: „Не приво́дьте цих полоне́них сюди, бо на провину нам проти Господа ви заду́муєте додати це до наших гріхів та до нашої прови́ни. Бо велика наша прови́на та жар гніву Господнього на Ізраїля!“ |
13 Они сказали израильским воинам: |
|
14 І озбро́єні покинули тих полоне́них та ту здо́бич перед зверхниками та всім збором. |
14 Тогда воины передали пленных и ценные вещи этим вождям и народу Израиля. |
|
15 І встали ті мужі, що були́ озна́чені імена́ми, і взяли́ полоне́них, і всіх їхніх наги́х позодяга́ли зо здо́бичі, і зодягну́ли їх, і обу́ли їх, і нагодува́ли їх, і напоїли їх, і намасти́ли їх, і кожного слабо́го з них пове́зли на ослах. І припрова́дили їх до Єрихо́ну, мі́ста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії. |
15 Вожди же, упомянутые раньше, встали и помогли пленным. Эти четверо мужчин взяли одежду, которую захватили израильские воины, и отдали её нагим пленным. Вожди также обули их, дали пленным иудеям есть и пить и растёрли их маслом. Затем вожди из народа Ефрема посадили всех ослабевших пленных на ослов и отправили их обратно к их семьям в город Иерихон, который назывался городом Пальм. После этого четверо вождей вернулись домой в Самарию. |
|
16 Того ча́су послав цар Аха́з до асирійських царів, щоб допомогли́ йому. |
16 |
|
17 Прийшли ще й едо́мляни, і побили багатьо́х між Юдою, і взяли до неволі полоне́них. |
17 |
|
18 А филисти́мляни розси́палися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули́ Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та зале́жні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осі́лися там. |
18 Филистимляне тоже напали на города, находившиеся на холмах и на юге Иудеи. Они захватили города Вефсамис, Аиалон, Гедероф, Сохо, Фимнаф, Гимзо и все маленькие города вокруг них и поселились там. |
|
19 Бо Господь прини́зив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневі́рився великим гріхом проти Господа. |
19 Господь принёс беды Иудее, потому что Ахаз, иудейский царь, вводил народ Иудеи в грех и не был верен Господу. |
|
20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому. |
20 Феглафелласар, ассирийский царь, пришёл к Ахазу, но вместо того, чтобы помочь ему, принёс Ахазу только беды. |
|
21 Бо Аха́з пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському царе́ві, та не було це на по́міч йому. |
21 Ахаз взял некоторые сокровища из храма Господа, из царского дворца и из дома князей и отдал их ассирийскому царю, но и это ему не помогло. |
|
22 А в ча́сі утиску його́, то продовжував спроневі́рюватися Господе́ві він, той цар Аха́з. |
22 |
|
23 І прино́сив він жертви дама́ським бога́м, що його поби́ли, і говорив: „Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то бу́ду прино́сити їм жертви, і вони будуть допомагати мені!“ А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль! |
23 Он приносил жертвы богам, которым поклонялся народ Дамаска. Народ Дамаска разбил Ахаза, и поэтому он подумал: |
|
24 І Ахаз зібрав по́суд Божого дому, і порубав по́суд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі же́ртівники в кожному куті́ в Єрусалимі... |
24 Ахаз собрал священные предметы из храма Божьего и разбил их на куски, а затем закрыл двери храма Господа. Он сделал алтари и поставил их на каждом углу в Иерусалиме. |
|
25 І в кожному місті Юдиному пороби́в він па́гірки, щоб кадити іншим богам, — і розгні́вав Господа, Бога батьків своїх. |
25 В каждом городе Иудеи Ахаз сделал высоты для сжигания благовонного курения, чтобы поклоняться другим богам. Ахаз очень прогневил Господа Бога, Которому повиновались его предки. |
|
26 А решта його діл та всі доро́ги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих. |
26 |
|
27 І спочив Аха́з зо своїми батька́ми, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не вне́сли його до гробі́в Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекі́я. |
27 Ахаз умер и был похоронен со своими предками в Иерусалиме, но не в той гробнице, где хоронили израильских царей, а после него новым царём стал его сын Езекия. |